Сочинение на тему:"Образ Печёрина в романе Герои нашего времени" желательно на украинском языке если на русском ничего страшного тоже сойдёт

Роман "Герой нашого часу" був написаний в 1838-1840 роках XIX століття. Це була епоха жорстокої політичної реакції, що настала в країні після поразки виступу декабристів. У своєму творі автор відтворив в образі Печоріна, головного героя роману, типовий характер 30-х років XIX століття.
    Печорін - освічений світська людина з критичним розумом, незадоволений життям і не бачить для себе можливості бути щасливим. Він продовжує галерею "зайвих людей", відкриту Євгенієм Онєгіним Пушкіна. Бєлінськийвідзначав, що думка зобразити героя свого часу в романі не належитьвиключно Лермонтову, так як в той момент вже існував "Лицар нашого часу"Карамзіна. Бєлінський вказував також, що багатьом письменникам початку XIX століття приходила в голову така думка.
    Печорін називається в романі "дивним людиною", так про нього говорять майже всі інші персонажі. Визначення"дивний" набуває відтінку терміну, за яким постає певний складхарактеру і тип особистості, і є більш широким і ємним, ніж визначення"зайва людина". Подібного роду "дивні люди" були і до Печоріна, наприклад в оповіданні "Прогулянка по Москві" і в "Нарисі дивака" Рилєєва.
    Лермонтов,створюючи "Героя нашого часу", говорив, що йому "весело було малюватипортрет сучасної людини таким, яким він його розуміє і насто зустрічав".Навідміну від Пушкіна, він зосереджує увагу на внутрішньому світі своїхгероїв і затверджує в "Передмові до журналу Печоріна", що "історія душілюдської, хоча б і самої дрібної душі, чи не цікавіше і кориснішеісторії цілого народу". Прагненнярозкрити внутрішній світ героя відбилося і на композиції: романпочинається як би з середини оповідання і послідовно доводиться до кінцяжиття Печоріна. Таким чином, читач заздалегідь знає, що "скажена гонка" Печоріна за життям приречена на невдачу. Печорін виконує шлях, який здійснювали його романтичні попередники, показуючи тим самим неспроможність їх романтичних ідеалів. Печорінпотрапляє з "цивілізованого" світу у світ "дітей природи", на Кавказ,але й там він виявляється чужим, "зайвою людиною", і, крім страждань ісумяття, нічого не несе: він стає непрямим винуватцем загибелі Бели,засмучує життя " чесних контрабандистів ", через нього руйнується доля княжни Мері.
    Структура"Героя нашого часу" фрагментарна, тому роман являє собою системурозрізнених епізодів-повістей, обєднаних спільним героєм - Печоріним. Такакомпозиція є глибоко змістовної: вона відображає розірваність життяголовного героя, відсутність у нього будь-якої мети, будь-якого обєднуєпочатку. Життя героя проходить на роздоріжжях у вічних пошуках сенсу людського існування і щастя. Печорін майже весь час в дорозі. "Це світ в дорозі", - говорив Гоголь з приводу "Героя нашого часу".
   
    Якособистість Печорін ширше пропонованих йому соціальних ролей, вінвідкидає всі уготовані йому соціальні рамки, намагається вгадати своєвисоке призначення, але в той же час вельми скептично оцінює свої шанси вборотьбі з навколишнім суспільством. Він міркує: "Багато людей, починаючи життя, хочуть скінчити її, якБайрон або Олександр Македонський, а тим часом залишаються титулярнимрадниками".
    Герой не показаний ніде при виконанні своїх службових обовязків, але, тим не менш, він дуже активний у житті. Наприкладі Печоріна ми вперше в російській літературі зустрічаємося згероєм, який прямо ставить перед собою актуальні питання людськогобуття. Це питання про мету, про сенс життя людини, про його призначення. Підтвердженням цьому є міркування героя перед дуеллю з Грушницким і в повісті "Фаталіст".
    Одна з цілей, яку герой, безперечно, реалізує, - це осягнення природи і можливостей людини. Цимі пояснюється ланцюг психологічних і моральних експериментів Печорінанад собою і над іншими: княжною Мері, Грушницким, Вуличем. У досягненні цієї мети він діє наполегливо і завзято.
Доля Печоріна як одного з характерних типів свого часу, незважаючи на його потенційну героїчність, була трагічно безвихідною. Лермонтов як письменник-реаліст показав це у своєму романі "Герой нашого часу".