Реалізм це? соціально - побутова повість це?

Реалі́зм (лат. realis — «суттєвий», «дійсний»,;— «річ») — стиль і метод умистецтві й літературі. У мистецтві й літературі реалізм прагне донайдокладнішого опису спостережених явищ, без ідеалізації. Проте поняттяреалізм дуже широке: реалістичним можна назвати монументальнеєгипетське мистецтво, але реалістами є й митці, які з фотографічноюточністю копіюють природу. Популярність реалізму зумовлена загальноюдоступністю і зрозумілістю його мистецьких засобів, тому його тенденції вукраїнському мистецтві проявлялися за кожної доби, і як стиль вінактуальний понині.

Визначальні риси реалізму

раціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості, недооцінка позасвідомих процесів);
правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей;
принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій художності, як сама художність;
характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя;
конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний спосіб формування художньої правди;
вільна побудова творів;
превалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва;
розвязання проблем на основі загальнолюдських цінностей
—---
Рома́н соціа́льно-побуто́вий — основний різновид реалістичного роману.
Для нього характерна ідеологізація приватного життя, побуту персонажів.Письменники-реалісти, передовсім французькі реалісти Стендаль, Оноре деБальзак, Флобер Гюстав, англійські Чарлз Діккенс і Вільям Теккерей —розсувають сюжетні рамки й до особистісного, долучають сцени й епізоди,що охоплюють життя усього суспільства та епохи. Соціально-побутовийроман часто відтворює конфлікт між людиною та суспільством і в такийспосіб намагається розвязати його або констатує неможливість усуненняконфлікту (Іван Тургенев, Лев Толстой, Іван Нечуй-Левицький, ПанасМирний та ін.).