Написати міні доповідь про боротьбу Козацтва з Турецько Татарськими воїнами

Однією з головнихпричин зародження козацтва була турецько-татарська експансія, що ставилапід загрозу саме існування українців як нації. Ситуація ускладнюваласятим, що Україна не мала власної державності, а заходи урядів Литви таПольщі, пізніше Речі Посполитої, спрямовані на відсіч агресорам, булималоефективними.Кримське ханство як держава існувало у 1449— 1783 рр. на земляхКримського півострова, пониззя Дніпра, ІІриазовя та Прикубання. Ще вХПІ ст. ця територія була захоплена монголо-татарами і ввійшла до складуЗолотої Орди. У сер. XV ст. ханові Хаджі-Ґірею вдалося вийти з-підзолотоординські зверхності створити власну державу зі столицею у м.Бахчисараї. У 1478 р., зваживши па могутність Туреччини та їїприсутність і вплив на півострові, Кримське ханство визнало васальнузалежність від неї.До певної міри Кримське ханство виконувало роль провідника турецькоїполітики у Східній Європі. Його зовнішньополітичні акції зводилися дограбіжницьких набігів, у результаті яких найбільше страждали українськіземлі. Татари майже щороку, а інколи й по кілька разів на рік нападалина Україну, вбиваючи та захоплюючи в неволю місцеве населення,спустошуючи міста і села. Грабіжницькі промисли були для татарекономічно необхідними, оскільки їхнє скотарське господарство булопримітивним і не могло задовольнити нагальних потреб, тоді як торгівлялюдьми, здебільшого у Кафі, давала значні прибутки.Живим муром від нападів турків і татар для України стало козацтво, якевважало боротьбу проти "бусурманів" священним обовязком. Спершу воновідбивало турецько-татарські напади, а зміцнівши й саме розгорнулонаступ на володіння Туреччини та її васала — Кримського ханства, девизволяло бранців, руйнувало фортеці, захоплювало значну здобич. Спершупереважали сухопутні походи, які набрали значних масштабів і сталирегулярними. З часом запорожці активізують і чорноморські експедиції.Вже наприкін. XVI — на поч. XVII ст. козацький флот зріс до кількохсотень одиниць і, не вагаючись, нападав на турецькі фортеці й міста.Гучна слава про запорізьких козаків ширилася по всій Європі, аджетодішня військова могутність Туреччини вважалася нездоланною. В Італії,Німеччині, Франції, Англії в той час вийшло понад десяток творів,присвячених військовому мистецтву запорожців. Багато держав, над якиминависла турецька загроза, шукали з ними звязків.Значною мірою козацькі успіхи були повязані з талановитим керівництвомгетьмана Петра Cагайдачного (бл. 1570—1622), який, за підрахункамидослідників, провів 60 боїв на суходолі та на морі й жодного не програв.З ним на чолі козацтво остаточно перетворилося на окремий стан, а йогозбройні сили були реформовані з, по суті, партизанських загонів урегулярну дисципліновану армію. У політичній діяльності головноюзаслугою Сагайдачного було те, що він зумів поєднати інтереси трьох найдіяльніших частин українського суспільства — козацтва,культурно-освітньої верстви та духовенства. У результаті активізувалосяяк козацтво, котре поступово виходить за межі своїх вузько становихінтересів та долучається до загальнонаціональних справ, такіміщансько-духовна інтелігенція, яка, відчувши підтримку ВійськаЗапорізького, почала сміливіше та енергійніше реалізовувати свої плани.В усій красі полководницький талант П. Сагайдачного виявився і під часХотинської війни. Навесні 1621 р. 160-тисячна турецька армія підпроводом самого султана при 260 гарматах, а також 60 тис. татарвирушили, щоб розгромити Річ Посполиту. Через нечисленність польськоговійська, яке становило трохи більше 30 тис. осіб при 38 гарматах,королівський уряд звернувся за допомогою до козаків, обіцяючи розширенняїхніх прав і привілеїв. Оскільки турецько-татарська навала загрожувалапоневоленням і українському народові, Козацька рада ухвалила надатидопомогу в боротьбі проти "бусурманів". 40 тис. козаків рушило назустрічворогові. А для того, щоб розпорошити сили турків, ще 10 тис.запорожців відправили на Чорне море для активізації там воєнних дій.Центральним пунктом бойових дій стала фортеця м. Хотина, - куди 1вересня прибуло козацьке військо. Наступного дня сюди підійшли турки йта тари, які відразу вдарили по позиціях козаків, сподіваючись, що ті щене встигли як слід укріпитися, проте зазнали великих втрат і змушенібули відступити. Надалі турецька армія практично безперервно протягоммісяця здійснювала атаки на козацький табір, небезпідставно вважаючи, щорозбивши його, легко впорається з поляками. Але, втративши бл. 80 тис.осіб, так і не змогла взяти фортеці.9 жовтня було укладено Хотинський мир, сприятливий для поляків: 1)кордон Польщі з Туреччиною встановлювався по Дністру; 2) турки й татаризобовязувалися не чинити грабіжницьких походів на територію РечіПосполитої; 3) польський уряд погодився-заборонити козацькі експедиціїпроти Криму і Туреччини.