Твір на тему МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ,ЯКЕ ЖИВЕ В МОЄМУ СЕРЦІ

Твір-роздум. Мій рідний Харкове, тобі - моя любов
Мабуть, кожна людина вважає, що її місто, або село, де вонанародилася і живе, - найкращий куточок землі. Та це і зрозуміло, бо цемісце - єдине, неповторне: воно викохало тебе на своїх долонях,збагатило тебе своєю красою, подарувало друзів. Ти - його часточка, йоголюбий син і надія.
Таким для мене є мій Харків - добрий і чесний трудівник, допитливийдослідник, культурний діяч. У ньому дивовижно переплітають ся сива йславна давнина і запал молодості, модернізовані новобудови й величезнішедеври архітектури минулих століть. Він серйозний і водночас веселий,гомінкий і поважно тихий. Він гордо несе свою славу день за днем ізпокоління в покоління вже близько трьох з половиною століть.
Я люблю його щирою й ніжною любовю. Найбільше він подобається мені увесняному цвітінні каштанів і яблунь, сповнений ароматом квітучогобузку і свіжого зеленого вбрання. Яскраве сонце заливає свіжі асфальти імолоду траву, віддзеркалюється у вимитих відчинених шибках.
А який він загадково-дивний взимку! Цієї пори він найошатнішийувечері, коли на білій ковдрі снігу велично сплять дерева, вгамовують сяі затихають будинки.
Золотом вкриває мій Харків осінь. Мені здається, вона у насособлива, може, це тому, що в місті багато дерев, особливо кленів, іколи вони скидають своє листя нам під ноги, вся земля стає золотою. Комуяк, а мені жаль наступати на цю красу.
Літо розмальовує вулиці Харкова різнобарвям. Та, зізнаюся, я чомусьне дуже люблю моє місто влітку. Може тому, що після прозорої дзвінкоївесни на нього лягає спека, пилюка і загазоване повітря. Стає сумно.Хоч, може, цей сум має іншу причину? Літні канікули розлучають мене збагатьма друзями.
...Я йду вулицями Харкова, зливаюся з перехожими і відчуваю себегосподарем (вірніше сказати - одним із господарів) рідного міста. Бопройде зовсім небагато часу - і його буття залежатиме від мене і таких,як я. Це саме нам дбати про наше місто вже через декілька років, і віднас залежатиме його майбутнє. Я впевнений: якщо і надалі в серцях нашихпалатиме вогонь любові до Харкова, то повік не згасне його слава!