Допоможіть найдіть приказки про природу

◦Природа одному мати, другому — мачуха.◦Заступи природу дверима, то вона тобі вікном ввійде.◦На небо не скочиш, а в землю не закопаєшся.◦Не можна на небо злізти та через голову штанів скинути.◦Нема тієї драбини, щоб до неба дістала.◦Рада б мати до дітей небо прихилити та зорями вкрити.◦Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.◦Як небесна височина, так морська глибина.◦За рідною землею і в небі скучно.◦Високі гори мають глибокі доли.◦Де високі гори, там глибокі доли.◦Нема гори без долини.◦З гори не треба пхати — само піде.◦Гора з горою не сходиться.◦Гора народила мишу.◦З гори вскач, а на гору хоч плач.◦І за горами люди живуть.◦Поле має вуха, а ліс очі.◦Поле бачить, а ліс чує.◦Дай полю гною - дасть хліба вволю.◦Поля, що й курці лапкою нема де ступити.◦Там того поля на заячий скік.◦Хто полю годить, тому жито родить.◦Як листя жовтіє, то поле смутніє.Пора до двора: сходить місяць і зоря.◦Рада б зірка зійти — чорна хмара заступає.◦Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.◦З неба зорі хвата, а під носом не бачить.◦Зорі з неба здіймає.◦Тільки зірок з неба не знімає.◦Аби на мене місяць світив, а зорі як схочуть.◦Аби на мене місяць світив, а зорі будуть.◦Гріло б ясне сонце, а місяць як хоче.◦Гарно і при місяцю, коли сонця немає.◦Кому місяць світить, тому і зорі всміхаються.◦Світить місяць, та не гріє, тільки в бога хліб їсть.◦Місяць — козацьке сонце.◦Місяць — батько, звізда — мати, сонце — їх дитятко.◦Молодий місяць не всю ніч світить.Сонце гріє, сонце сяє — вся природа воскресає.◦Після дощу і сонце засяє.◦Не все ж і хмуриться, колись і виясниться.◦Зимове сонце, як мачушине серце: світить, та не гріє.