Написати твір на тему єднаймося браття українцї срочно надо пожалуста неділі

Твір-роздум на тему:Об’єднаймось, брати моїЄдність нації, на мою думку, починається з мови. Єдина мова, єдинекоріння – фундамент консолідації. Тарас Григорович Шевченко – оберігукраїнської мови, тож єднання повинне починатися саме з нього. Читати,розуміти і ставати ближчими до нього, один до одного. Бо саме ТарасГригорович мріяв про гуртування українців, їх підняття з колін на новікультурні та економічні щаблі.Більш, ніж півтора століття Україна вслухаються у звучання дзвінких, мовбронза, слів “Кобзаря”. Ця книга є музикою, його варто читати вголос, якчиталися колись всі тексти в античності. Тепер важко навіть уявити, якполіфонія Шевченка вразила сучасників у часи, коли російська мова булапанівною в культурному просторі імперії.Вся Росія, держава і народ єдині в розумінні того, що російська мова –це засіб формування і збереження національної культури – смислів,символів, зразків поведінки, знань, способів інтерпретації. Анаціональна культура означає національну державність. Тобто мова черезкультуру формує націю і національну державу. Звідси спільні зусилляКремля, уряду і Думи, спрямовані на посилений розвиток саме російськоїмови. Через це розуміння перша леді Росії очолює Товариство російськоїмови, до якого входять не лише кращі інтелектуальні та академічні сили,а й промислова та фінансова еліта.Українці досі можуть лише заздрити такому цілісному розуміннюфундаментальної важливості мови. В Україні досі багато хто зводить мовніпроблеми лише до питань спілкування чи освіти. Українська влада не можечи не хоче зрозуміти ключову роль мови для існування культури, а черезнеї – для існування сучасної політичної спільноти і державності.Через те досі в Україні немає виразної культурної політики, розмитоюзалишається національна ідентичність. До цього часу предметом дискусій єнавіть роль української мови порівняно з мовами інших етнічних груп удержаві, в офіційних документах, у виступах посадових осіб.Геній Шевченка зробив наддніпрянську селянську говірку мовою вєвропейському розумінні. Мовою, створеною народом у його тисячолітнійісторії і готовою до викликів нового часу, готовою до формуванняновочасної української нації. “На москалів не вважайте, нехай вони собіпишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ іслово. А чиє краще, нехай судять люди.”Насправді його книга поставила питання не про українську мову, а проукраїнську державність. Тому Шевченкове слово, виросле “із личаків, зкурної хати”, назвав “провісним” Василь Стус.Шевченко звів у своїх текстах національні символи та моделі поведінки,виокремивши їх в окремому полі, на яке до нього претендували іросійська, і польська культури. Більше того, він продемонстрував, щоукраїнська культура не обернена в минуле, що вона здатна існувати іприймати виклики сучасності. Найбільший з таких викликів – здатність доформування нації і держави. Тепер ми знаємо, що окреслені ним мова ікультура змогли їх створити.Сила мови і текстів Шевченка настільки потужна, що здатна змінити речі,