Розповідь у науковому стилі про дієприслівник як особливу форму дієслова

Дієпиркметник - особливо формо дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом: зроблений (такий, що його зробили), прочитаний (такий, що його прочитали), укритий (такий, що його вкрили), вишитий (такий, що його вишили), міцніючий (такий, що міцніє), вянучий (такий, що вяне).
До прикметника дієприкметник подібний тим, що:
• відповідає на питання який? яка? яке? які?;
• змінюється за родами, числами, від-мінками;
• стоїть у тому ж роді, числі, відмінку, що й іменник, із яким повязаний;
• має такі самі відмінкові закінчення.
Дієприкметник має такі ознаки дієслова:
• час (теперішній і минулий): сяючий (теперешній час), потемнілий (минулий час);
• вид (доконаний і недоконаний): казаний (недоконаний), сказаний (доконаний);
• здатність мати при собі залежний від нього іменник (овіяний вітром) і займенник (захоплений тобою) або прислівник (прочитаний виразно).
Отже, дієприкметник поєднує ознаки двох частин мови — дієслова та прикметника.
Початковою формою дієприкметника, як і прикметника, є форма називного відмінка однини чоловічого роду: фарбований