Що таке синтаксична роль?

Прислiвники здебiльш виступа ють обставинами: Свiт по-новомувiдкривати, пое те, обовязок твiй (М. Рильський ). Якщо прислiвникзалежить вiд iменника, тодi вiн виконує синтаксичну функцiюозначення: Дорога лiворуч вела в царство лiсу (В.Крищенко). Пiдметами iдодатками прислiвники бувають тодi, коли вживаються в значеннiiменника: Давай не оглядатися назад, Не обмочила душу хмара чорна. Давайзайдемо у квiтучий сад, Де є сьогоднi i немає вчора. В.Крищенко. Такi прислiвники, як потрiбно, треба, шкода, можна, не можна,не обхiдно, жаль, пора, соромно, прикро ТОЩО виконують роль присудкiв убезособових реченнях, ïх називають присудковими. Можна все насвiтi вибирати, сину, Вибрати не можна тiльки Батькiвщину. В. Симоненко.Поетам всiх вiкiв була потрiбна Муза. Л. Костенко