Поясніть всі розділові знаки(коми) , орфограми і т. д. Річка Черемош Шумить, нуртує й піниться Черемош, як оскаженілий, як на віжений, розпорошує свої дрібні бризки, б’ючись об каміння, нестримним плином перекочує через холодні брили. Несамо вито він виривається потужною течією з тісних скелястих лещат і повільно заповнює низовини, обрамлені ошатною габою густої калини. Про що шепочуть його шумні хвилі, які таємниці ховає в со бі невпинна мелодія невидимих струн його зачарованої арфи? Яку пісню награє вона, де її початок, де її кінець? Хіба що серцем тільки можна спізнати її бездонну глибоку печаль і ко ломийкове грайливе роздолля. Такою є вдача гуцула, що вві брав у свою мову та свою пісню голос рідної річки, її дивовиж ні барви й вигадливі несподіванки. Не спинити її бунтівливого виру ні в негоду, ні в ясну днину. Не спинити ніякою силою бурхливого потоку, що так стрімко плине рідною землею. Жар тує й тоскно зітхає він, оспіваний у піснях і легендами опови тий Черемош. Співає одвічну пісню невпинний Черемош, а її гучний відго мін западає в душу, наповнюючи почуттями, яких нізащо не змити хвилями часу. І чути цю пісню далекодалеко.

Шумить, нуртує й піниться Черемош, як оскаженілий, як навіжений, розпорошує свої дрібні бризки, б’ючись об каміння, нестримним плином перекочує через холодні брили. 
1 кома - між однорідними присудками - шумить, нуртує;
2,3,4 коми виділяють порівняльні звороти - як оскаженілий, як навіжений;
5 і 6 коми - виділяють з обох боків поширену відокремлену обставину, виражену дієприслівниковим зворотом - б’ючись об каміння.

Несамовито він виривається потужною течією з тісних скелястих лещат
і повільно заповнює низовини, обрамлені ошатною габою густої
калини.

Кома виділяє поширене відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом  - обрамлені ошатною габою густої калини. Виділяємо означення тому, що воно стоїть після означуваного слова - низовини.

Про що шепочуть його шумні хвилі, які таємниці ховає в собі невпинна мелодія невидимих струн його зачарованої арфи? Яку пісню награє вона, де її початок, де її кінець? -- Коми в кожному реченні між частинами складного речення.

Такою є вдача гуцула, що ввібрав у свою мову та свою пісню голос рідної річки, її дивовижні барви й вигадливі несподіванки.

Перша кома між частинами складного речення перед сполучним словом що, друга кома між однорідними додатками ---голос, барви..

Не спинити її бунтівливого виру ні в негоду, ні в ясну днину. - Кома між однорідними обставинами --- ні в негоду, ні в днину...

Не спинити ніякою силою бурхливого потоку, що так стрімко плине рідною землею. -  Кома між частинами складного речення перед підрядним сполучним словом - що.

Жартує й тоскно зітхає він, оспіваний у піснях і легендами оповитий Черемош. ---  Кома виділяє відокремлену поширену прикладку --- оспіваний у піснях і легендами оповитий Черемош.

Співає одвічну пісню невпинний Черемош, а її гучний відгомін западає в душу, наповнюючи почуттями, яких нізащо не змити хвилями часу.

1 кома перед сурядним сполучником -а- між частинами складного речення,
2 кома - відділяє відокремлену обставину, виражену дієприслівниковим зворотом - наповнюючи почуттями,
3 кома - перед підрядним сполучником якщо - між частинами складного речення.