Твір-опис тварини в художньому стилі

Мого кота звати Аіша. Вона великий, пухнастий, вогненно-рудий, тільки мордочка, груди й кінчики передніх лапок біленькі. Очі великі, зелені, ввечері вони горять, мов ліхтарі, зеленим вогнем.Аіша гордо піднімає вгору пишний хвіст і нечутно ступає по підлозі м’якенькими лапками. Мій домашній улюбленець добрий і лагідний, але не дуже любить, коли смикають за вуха чи хвіст. Тоді кіт ображено повертає голову, прищулює вуха й припадає до підлоги. Може навіть дряпнути. Аіша їсть усе, але найбільше полюбляє молоко і м’ясо. Я часто наливаю в тарілочку молока і пригощаю його. Кіт голосно мурчить, треться об ноги, ніби дякує за увагу до нього. А ще він завжди з нетерпінням чекає, коли мій тато приносить з риболовлі свіжої рибки. Тоді він миттєво опиняється біля рюкзака і намагається лапою прискорити процес діставання рибки. Аіша дуже охайна. Після сніданку вона довго і старанно миє мордочку, вуха, шию. Я дуже люблю свого котика.