Десять речень як я провела літо

Літні канікули – найкращий, особливий час. Звісно, будь-яка пора року має свої принади, проте я найбільше люблю саме літо.Тільки влітку сонце світить так довго, що втомишся бігати. А різнихсправ можна зробити стільки, що взимку і не снилося: погратися здрузями, допомогти батькам, навідати бабусю, покупатись чи сходити впохід. Тільки влітку повітря так солодко пахне ягодами, сушеним сіном набабусиному подвір’ї і молодою картоплею з кропом та вершковим маслом.Цьогорічні літні канікули мені запам’ятаються надовго. Вони співпали звідпустками батьків, тож цілий місяць ми провели всі разом. Спочаткупоїхали на море. Погода була чудовою, тож ми засмагали, досхочукупалися, будували замки з піску. А головне – я нарешті навчиласяплавати. Я пишалася собою, і тато теж мною пишався. Ми шукали підкаменями крабів і спостерігали у воді за невеличкими прозорими медузами.Все це було таким цікавим і незвичайним!

За час поїздки я познайомилася з новими друзями. Ми багатоспілкувалися, фотографувалися і грали у пляжний футбол, пускалиповітряного змія. А ввечері любили виходити на берег моря. Як тількисонце починало хилитися до заходу, водяна гладінь ніби теж збираласяспати. Море заспокоювалося і міняло колір. Спочатку воно біліло, начехтось вилив туди молоко, а потім сонце підсвічувало його червоним. Такоїкраси я не бачила ніколи у житті!А ще ми їздили у село до бабусі. Я дуже люблю гостювати у неї. Тамблизько ліс, величезний луг і річка. Ми збирали з бабусею печериці –вона їх вміє смачно готувати, ганяли на вигін гусей, а ввечерізустрічали череду. Мені дуже сподобалося спати на сіні: воно запашне,м’яке, і це так не схоже на життя у місті.Якби у мене спитали, чи хотіла б я ще раз пережити це літо, то я бвідповіла: «Дуже». Поряд були мама з татом, що трапляється рідко, ібагато нових знайомств, вражень та веселих пригод.