Твір на тему:Погані вчинки.Що гірше багато незначних повсякденних чи один великий.Даю 50 балів!

Ця історія сталасядуже давно, вже й не памятаю, коли та в якій країні. Проте одне знаюнапевне - все було насправді. Якось зустрілися три давні товариші йпочали розповідати історії зі свого життя. Спочатку розмовляли лише прорадощі та успіхи, а згодом - про печалі та розпачі. -Побратими, - сумно мовив Назарій, найстарший із друзів, - моє серцетужить через негідні вчинки та лихі думки. Відчуваю, що простозобовязаний очистити совість відвертим зізнанням. Товариші, менінадзвичайно прикро, що маю заздрість у душі, забуваю про добро тачастенько пригадую зло ... Не підводячи очей, розпочав гірку сповідь Олесь: -Усе частіше розумію, що лють і жадібність знищують найкращі якості:здатність співчувати та кохати. Нехай же обіцянка друзям спонукає менедо очищення. Почулося тяжке зітхання третього - Святослава:  -Настала моя черга зізнаватися. З бажанням знехтувати найчистіші бажаннядуші та загальнолюдські традиції веду успішну боротьбу ще з юних літ.Одначе нещодавно я вчинив підло й безпечно ... Справа в тому, що відмоїх слів залежало життя ... Святослав розповів про те, що вперше злякався осуду оточуючих, тому й не став на захист обмовленої людини. Почалиприятелі міркувати, хто ж більше завинив! Що гірше: багато незначних(звісно, на перший погляд) повсякденних проступків або ж за життя одинвеликий? Думали-гадали,проте ніяк не могли дійти згоди. Саме тому й вирушили до судді, щобзясувати відповіді на найважливіші життєві запитання. Вислухавши друзів, справедливий чоловік виніс вирок:  -Вирушайте до річки. Ти, Святославе, вчинив один великий проступок, томуприволочи найбільшого каменя. Ви, двоє, що допустилися багатьох  малихпомилок – по мішку дрібних камінчиків. Щойно приятелі виконали наказ, як суддя оголосив нове розпорядження:  - А зараз віднесіть усе назад. Будьте уважними: кожен камінчик повинен повернутися на своє колишнє місце! Святославзапамятав, де лежав булижник, одначе перекочувати його коштувалонеймовірних зусиль. Чоловік так стомився, що навіть на ногах не мігтриматися. Назарійіз Олесем успішно впоралися з виконанням першого завдання, оскількиволоділи богатирською силою. Проте друзі не пригадали, де лежав коженкамінчик. Ось так мудрий суддя вирішив суперечку приятелів.