Твір про українську мову

Доля української мови повназлетів і падінь, періодів розквіту та занепаду. Проте недаром кажуть, що мова –то душа народу, і поки живий народ, живе й мова. Закінчилися епохи великихполітичних утисків, хоч і тоді українська мова жила в побуті українців, утворах бунтівних українських митців тощо. А тепер у сучасному демократичномусуспільстві є всі передумови для розквіту української мови та культури.Любов до рідної мови,любов до рідної Батьківщини — невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть улюдських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу.Дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові дорідної мови, а також своєї тривоги за її долю. Дійсно, не було жодного поета,який би не покладав на рідну мову найсвітліших надій. Так склалося тому, щокожен митець бачив долю свого народу в майбутньому невідривною від доліукраїнської мови. Наша українська мова — цезолота скарбниця душі народної, з якої ми виростаємо, якою живемо й завдякиякій маємо величне право й високу гордість іменуватися народом України.