Міні-твір про мій улюблений вид спорта

Я люблю рухливі ігри, у тому числі з мячем. А самий улюблений вид спорту - це волейбол. Ми часто граємо в нього на уроках фізкультури в школі. Ще ми із друзями натягаємо сітку у двір, збираємо дві команди й кидаємо мячик. Це заняття мне подобається набагато більше, ніж сидіти на крамничці й бовтати ногами з нудьги. На пляжі або на природі ми теж дорогим пограти у волейбол. Правда, без сітки це не такудобно.Мне подобається ця гра, тому що в неї досить прості правила. Треба приземлить мяч на половині команди-суперника. При цьому не можна пинать мяч ногою, можна тільки відбивати його руками. Недарма слово «волейбол» означає «літаючий мяч». Виграш уважається по окулярам, так що завжди їсти шанс змінити рахунок у свою користьВолейбол розвиває спритність і силу рук, швидкість реакції й точність окоміру, а ще уважність. У ті, хто багато грає у волейбол, добре розвинена координація рухівОскільки бити мяч ногами не можна, те не потрібно бігати по площадці сломя главу, як у футболі. Але ноги однаково тренуються, коли підстрибуєш нагору, як на пружинах. Руху волейболіста легкі, витончені й гарні. І ця гра не з тих, що забирають дуже багато силТому я більше люблю грати у волейбол з/(самому), чим дивитися змагання з телевізора, наприклад. Хоча буває цікаво й понаблюдать за другими, адже волейбол входить у програму Олімпійських видовспорта.Волейбол - дуже азартна гра, вона міцно поєднує гравців з команди. Тут треба боротися за команду, переживати за удачу всіх. А перемога приносить мне масу задоволення, яке можна розділити зі своєю командою!