Настала весна.Із землі показалася зелена стрілочка.Вона швидко розділилась на два листочки,які через короткий час стали широкими.А між ними звився маленький, тоненький паросток.Він піднявся,нахилився до одного листочка й раптом одного ранку розквітнув білими Дзвіночками.Це були Дзвіночки Конвалій. І ось одного дня... Продовж казку вживаючи дієслова ТЕПЕРІШНЬОГО часу. Допоможіть будь-ласка =З

...я йшла(йшов) і милувалась(вся) красою цих квіточок. я йшов(-ла) і думав(ла),скільки цікавого і прекрасного в нашому світі. і все це безкоштовне. ми можемо милуватись всією красою навколишнього середовища просто через те,щонам так хочеться,і ніхто не може нам заборонити робити це. я розумів(ла),що є люди,які руйнують все це але для чого? одного разу,я став(ла) свідком не дуже приємної ситуації. сім*я яка складалась з 3 людей,матері,батька та сина років 4,йшли моєю вулицею. хлопчику дуже сподобалась наша Конвалія. його батько вирішив її зірвати. звичайно, я зробив(ла) йому зауваження,аби він цього не робив. йому стало соромно. як кажуть,кращий захист-це напад. він почав сваритись на мене,через те,що ми вирощуємо квіти не в відведеному для цього місці. я мовчки слухала(в). коли вони пішли,я полила(в) Конвалію,та все ж таки залищилась(вся) задоволена(ий). я не дала(в)дорослому чоловіку зірвати квітку,цим самим,я показала їхньому малому сину,що так робити не можна,як хотів зробити його батько. тепер,ця квітка милуватиме око нашим односельцям.