Твір на тему Моє ставленя до старших людей

Старістю звичайно називають періодвід втрати людиною її репродуктивних функцій до настання смерті. Я шанобливо ставлюся до літніх людей, тому що також стану колись старим.
Зазвичай, старістьвидається молодій людині, по-перше, дуже далекою, явищем, яке найближчомумайбутньому не настане, отже, і замислюватися про це не варто; по-друге -подією сумною, безрадісною, болісною. І те і інше - омана. Старість приходитьнеминуче, нічого страшного в ній немає. Найголовніше - до неї дожити, зберігшиздоров*я та світлу голову.   Старість у різнихлюдей є різною. Буває старість активна. Тоді людина бере активну участь у життісвоєму та суспільному, займається тим, на що у неї в молоді роки не вистачалочасу, поліпшує власний добробут, відпочиває з задоволенням та розважається.Особливо активні займаються ще й самоосвітою: для них створені комп*ютернікласи, навіт університети.    Інший тип старіння -так зване "жіноче". Жінка пенсійого віку весь свій час, турботи,досвід віддає молодому поколінню своєї сім*ї. У неї абсолютно не вистачає часудля нудьги та хвороб. Правда, й задоволення від життя вона отримує значноменше.    Ще одна категоріялюдей похилого віку - це ті, що весь свій час віддають турботам про своєздоров*я, перебільшено про нього піклуються. Їх можна
 побачити серед бігунів,велосипедистів, "моржів". Вони додержуються різного роду дієт, алесеред них немає, або майже немає тих, хто вчащає до аптеки.   Це - остання, найменшщаслива категорія пенсіонерів. Серед них найбільш незахищені верстви населення.Їм, частіше за все,  не вистачає грошей, тому що ліки забирають ті кошти,які могли б були витрачені на задоволення.   Тому, повертаючись допочатку мого дослідження, повторю, що найголовніше - дожити до старості,зберігши здоров*я та світлу голову.