Письмо до Хухы муховынкы

Головна героїня казки В. Короліва-Старого є хуха на ім’я Моховинка.Мені вона до вподоби тим, що вона завжди усім була задоволена.
     Можу сказати, що ця маленька істота навіть попри свій рістдопомагає з усіх своїх сил іншим. Вона гуманно ставиться до оточуючих,вміє пробачати. “Шкода стало Моховинці старого безпомічного діда. Забулавона й про те, як він зруйнував її хатку та вигнав з батьківщини, якхотів він її зарубати сокирою та на все життя зробив кривенькою.”Ввічливість – хороша риса. У Моховинки вона також є. “На хвилинкузабігла в хлівець, попрощалася , красненько подякувала козам.” Цямаленька хуха дуже хороша тому, що вона відповідальна і терпляча.“Моховинка бігла все далі й далі. Була вже й обідня пора, а вона щезранку нічого не їла. Охляла, знесилилась, перемерзла, Ледве пересуваланоженятами, але ж мандрувала все далі.” Ця фантастична істота дужеподобається мені, адже вона пам’ятає про своїх друзів та сентиментальна.” Одного бракувало Моховинці: не було тут ніде поблизу жодної іншоїхухи.” Вона є великою мрійницею, тужить за своєю родиною. “І хуха мріялай удень, і вночі, коли ж прийде час, що вона зможе повернутись до своєїбатьківщини.”
     Ось чому мені подобається хуха-Моховинка. Вона має багато хороших рис для наслідування.