Сочинение на тему На пороге зимы
Мініатюра на тему “Зима»Зима… Мабуть, як і більшість людей, я мрію про неї спекотноголіта. А потім, коли спливає час, вона нарешті приходить – гарна тасніжна, вітряна або ж спокійна та велична. Замітає снігом усю грязьпізньої осені, прикриває все сміття на вулицях, прикрашає голі, негарнідерева.Для мене зима – це не дати на календарі. Адже вона може і неприйти першого грудня. Останнім часом її доводиться чекати довго.Кажуть, що виною цьому глобальне потепління. Але як жити без зими, безсправжньої, зі снігом, зі свіжим морозним повітрям?Для мене зима – це білий, іскристий сніг увечері. Цемалюсінькі сніжинки, прозорі кришталики на пухнастій рукавичці. Їх такхочеться з’їсти, хоча дорослі забороняли це з дитинства. Це такий час,де я завжди буду щасливою дитиною, буду верещати, ковзаючись нальодяній гірці, буду тягти за собою санчата, буду ліпити та кидатисніжки, поки руки не «відмерзнуть» остаточно, і не буду боятисьзахворіти потім. Буду бігти по доріжці, де бадьоро хрумтить утоптанийсніжок під ногами…Я завжди уявляю собі зиму як прекрасну Снігову королеву.Часто, прокидаючись взимку сонячного дня, я радію просто від того, щобачу на віконному склі морозні візерунки. Хоча мені не раз пояснювали ів школі, і вдома, звідки вони беруться, я вже не дуже пам’ятаю цепояснення. І тому для мене вони – завжди чудо. Мабуть, Снігова королеваусю ніч старанно розмальовувала мої вікна, коли її ніхто не бачив зазавісками.Так, взимку довго не побігаєш надворі, не пограєш у футбол чибадмінтон, не можна купатися у річці та морі. Але можна зайнятисязимовим спортом, наприклад, лижним. Або почитати хорошу книжку. Чипросто прийти додому та провести час зі своєю родиною, послухатиісторії дідуся чи бабусі, допомогти батькам, погратися з братами тасестрами, якщо вони є. Для чогось же потрібна людям така погода, колинікуди з дому не підеш.
