Невелыкый твир на тему моя спивуча пиринка

Є на світі дивовижний птах — Стрепет. Він співає... чим, як ви думаєте, діти? Він співає крилом. Має він у своєму крилі особливу співучу пірїнку. Летить Стрепет, і коли захочеться йому співати, то розправляє крила так, що співуча пірїнка висувається і настроюється на спів. Лунає тонкий свист. Схожий він і на звучання найтоншої струни, коли по ній водити смичком, і на пісню вітру в тонкій стеблині очерету.Та ось трапилось лихо. Загубив Стрепет співучу пірїнку. Випала вона й упала на землю. Захотілось Стрепетові поспівати, а співучої пірїнки немає.Маленький Сергійко знайшов на землі співучу пірїнку Стрепета, підняв її, побіг — і пірїнка заспівала.Почув Стрепет спів своєї пірїнки, прилетів до хлопчика й просить:— Хлопчику, віддай мою співучу пірїнку. Я не можу жити без пісні.Повернув Сергійко Стрепетові співучу пірїнку.Багато років прожив на світі чоловік, що виріс з маленького Сергійка. Часто він згадував Стрепета, думав: «У кожної людини є своя співуча пірїнка. Нещасливий той, у кого такої пірїнки немає ».