Казка про двох білочок
Жили собі дві білочки у густому лісі удуплах. Однаково гарні, пухнасті, ловкі, риженькі. Тільки не однаковоївроди. Одна з них цілий день трудилася: збирала горішки, гриби, жолуді івсе складала у своїй хатинці. А друга була зовсім лінива. Цілими днямигралася стрибала з гілки на гілку. А схоче поїсти — не журиться, болітом усюди їжі повно. То горіх, то жолудь, то корінці якісь. Погризетого, іншого та знову скаче весела.Тим часом перша білочка наносила собі в дупло повно всілякої їжі.Вже заздалегідь застелила свою хатинку мохом і сухим листям, щоб взимкубуло тепло. Та й дверці приробила до свого дому.Так пройшло літо, у одної білочки у праці, а у другої у іграшках.Минула вже й дощова осінь, прийшла холодна зима. У лісі стало сумно іпусто: ні листка, ні грибів, ні горішків, тільки голі дерева і сніг.Сидить собі у теплому дуплі роботяща білка і гадки про біду не має. Ім’яко їй, і тепло, і їсти є що.
