Твір розповідь на тему дружба

Маючи друзів,вважай, що ти володієш скарбам. 
Г. С. Сковорода 

Багато є скарбів: і матеріальних, і духовних. Кожна людина на своєму життєвомушляху прагне знайти своє щастя, що вважатиметься найбільшою неперехідноюцінністю. 

Щастя буває різним. Для одних щастя — гроші, розкіш. Інші його бачать усімейному житті, ще інші — у повсякденній роботі. Це все важливо мати. А чи ненайголовніше мати надійних друзів? Філософ, людина великої мудрості, Г. С.Сковорода навчав: "Друг вірний — захист міцний". Справді, як важливо,коли в горі чи радості поряд є той, хто розрадить чи розділить з тобою радість. 
Майже всі люди важко переносять самотність. Кожен, хто відчуває самотність абовважає, що люди його не люблять, що він не має такої популярності, як інші,повинен усвідомити: людські стосунки — це обмін цінностями. Навіть у стосункахміж двома людьми необхідно, щоб кожен з них робив певний внесок для їхпідтримки. Якщо з таких стосунків користь має лише одна сторона, то, зрозуміло,що з часом друга втратить до них інтерес. Звичайно, користь у такому випадку неможна розглядати як матеріальну вигоду. 

Дружбу не треба плутати із приятельськими стосунками. Спілкування з друзямизбагачує людину духовно. Кожен шукає в другові важливі для себе риси. З однієюлюдиною ми підтримуємо звязок тому, що вона вміє цікаво розповідати, віддругої ми дістаємо важливу інформацію, третя має приємну зовнішність іповедінку, четверта — оптиміст і вміє підбадьорити, пята завжди готова датидобру пораду. Мабуть, у друзях ми шукаємо риси ідеалу людини. Буває й таке, щоз часом в людині, яку вважав другом, розчаровуєшся. Що ж робити в такомувипадку? Г. С. Сковорода наставляв своїх учнів: "Похибки друзів ми повиннівміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні". 

Дружба не виносить егоїзму. Є люди, які у дружні стосунки не роблять жодноговнеску. Зрозуміло, що мало хто їх поважатиме, а найчастіше — намагатимутьсяобмежити звязки з ними, звести їх до приятельських. Інший тип людей втрачаєдрузів і симпатії своїх знайомих через нетактовність, адже контакти із нимимало приємні і навіть інколи ображають. Нерідко ці люди злостиві, вїдливі,кепкують з інших. Хто ж захоче дружити з такими? 
Деякі не користуються повагою через те, що їх не цікавлять інші, вони байдужідо людей. Вони весь час говорять тільки про себе, а якщо хтось захочевисловитись, то не слухають, перебивають, знову заводячи мову про себе. Такимтеж легко залишитись самотніми, втратити друзів. 
Коли тебе забудерідний брат, 
Махни рукою, плакати не варт. 
Коли тебе забуде друг — подумай, 
Що сталося, що він тобі не рад. 
Д. Павличко У дружбі требавчитися бути людиною. І хоч ніхто не застрахований від помилок, головне — умітиїх помічати в себе. Той, хто прагне до самовдосконалення, до самоосвіти,приваблюватиме до себе інших людей, легко знайде друзів. Усім хочеться бачитисвоїм другом вірну і щиру, духовно багату, всебічно розвинену і красиву людину,гуманну, з відкритим серцем, вогником у душі, для якої головне — приноситилюдям щастя. 

Яку пораду дати тим, хто шукає друзів? Памятай, що найвірніший друг — це мати,яка ніколи не зрадить, не проміняє свою дитину на найкоштовніше, готова життявіддати, щоб допомогти у скруті синові чи доньці. Дуже важливо про цепамятати, щоб відповідати на піклування матусі ніжністю та ласкою. 

Ніколи не буває самотньою й та людина, для якої друг — книга. Народна мудрістьвказує: "У того багато друзів, у кого великий друг — книжка"."Книжка — найкращий дар дружби". Книга — це найбільше чудо з чудес увсесвітній історії, це друг, який допомагає у скрутну хвилину, який навчаємислити і відкривати світ прекрасного. 

Торкнутися душею до краси можна серед буйних трав і запашних квітів, лісовогобуяння і тихого плескоту озер. Природа — той друг, що приносить радістьспоглядання гармонії і надає відпочинок. Для багатьох людей спілкування зприродою рівноцінне зустрічі з найдорожчими друзями. 

Отже, друзі чекають на нас скрізь, тільки треба вміти цінувати дружбу, тодібудеш щасливий сам і принесеш щастя тим, хто оточує тебе.