У батьківській хаті докладний переказ

Батьківськахата… Її оспівують у піснях, їй присвячують поетичні рядки, про неїпереповідають легенди, незгасний вогник світить нам теплом маминоїлюбові протягом всього життя.Моярідна хата знаходиться в селі Кінські Роздори. (Куток називаєтьсяВойково). Не хата, а ціла історія. Історія людських доль, поколінь,історія мого роду. Звідси пішов давній і великий рід по батьківськійлінії Калітенків, бабусиній – Бідних, маминій – Діденків. Їхні нащадкисьогодні живуть не лише в багатьох куточках України та Росії, а йМолдови, Грузії, і навіть Америки та Венесуели. (В госпіталі Нью-Йоркапрацюють лікарями мої двоюрідні племінники Борис та Сергій Калітенки, аВіктор Дорохов навчає студентів у Венесуелі).Побудованахата майже 200 років тому прадідом мого тата, а моїм прапрадідом Бідним– вихідцем із сім’ї козаків. Після розгрому Запорізької Січі вонивтекли на Дон, але там не прижилися і знову повернулися в ці краї (доречі, в селі розміщувалися три козацькі зимівники).Першимибіля козацької слободи Кінської, заснованої у 1770 році, поселилисясім’ї козаків Бідного, Фенька та Івченка. Їхні нащадки стали добрими,передовими на той час господарями. На землях родючої Заклакунськоїбалки, які вони освоїли, були розташовані дослідні селекційні ділянки,де культури вирощували у шаховому порядку. А Івченки ще займалися йсадівництвом. Це робилося за дорученням однієї із сільськогосподарськихдослідних станцій.Уофіційних архівних документах, датованих 6 травня 1793 року, впершезгадується ім’я мого далекого предка капрала Зіновія Калітенка. Разом ізстаростою Афіногеном Ларіоновим та капралом Іллею Карзовим він підписавпрохання мешканців слободи до архієрея Катеринославського про дозвілпобудувати в селі дерев’яну церкву.Длямене батьківська хата – святиня, яка зберігає у своїй пам’яті ауруродинного гнізда. Тут гойдалося у колисці і моє дитинство. І досізберігається вбитий у сволок гачок, до якого кріпилася ця колиска. Та йстеля у нашій хаті незвичайна, вона повністю викладена добротнимиширокими і товстими дошками і сволоками. Вони такі міцні, що й досізалишаються неушкодженими, як і саманні стіни будинку, товщиною доодного метра. Взимку тут тепло, а влітку прохолодно. Будинок розміром 14на 7 метрів розділений на дві половини – житлову і господарську, дляхудоби.