Діалог чи модно бути вічлевим

- Чуєш, давай мені бігом списати домашнє, я спішу.
- Взагалі-то, привіт!
- Яка різниця? Я все одно тебе ще 40 разів побачу.
- Але, коли люди зустрічаються, то мають обов*язково привітатися! 
- Добре, тоді привіт! Так краще? Давай швидше мені домашнє завдання!
- А де чарівне слово?
- Слухай, ти - наче дитя в першому класі!
- Кожна вихована людина, коли щось просить має казати "чарівні слова".
- Дай, будь ласка, списати домашнє, оце ти дурна, жах! 
- І тим паче, не маожна обзивати співбесідника, це - некультурно!
-Я дійсно заплутався у твої можна-неможна! Зараз немодно так розмовляти! Сучасна молодь ніколи не каже: "будь ласка", "спасибі", "привіт". Ми спілкуємось не так! 
- А ти уяви, коли до тебе підходить твоя мама і замість: "Доброго ранку, синочок, іди швиденько снідати", каже: "Так, малий, бігом їсти, вже набрид мені, я спішу, а ти ще не жер". Тобі було б приємно?
-Так, дійсно некрасиво вийшло б. Тепер я зрозумів!
-У ввічливості не буває "модно чи немодно", ввічливість постійна. Наскільки ти ввічлива людина, настільки ти - Людина.  
-Ти права, вибач мене, будь ласка! Я хотів, аби ти поснила мені домашнє завдання! Допоможеш? 
-Ось тепер допоможу, так мені подобається більше!